Проліт Плутона космічним зондом НАСА "Нові обрії"

Роботизований космічний зонд НАСА «Нові обрії» було запущено 19 січня 2006 року. Він пролетів повз Юпітер 28 лютого 2007 року, перетнув орбіту Сатурна 28 січня 2008 року, і, нарешті, досяг карликову планету Плутон 14 липня 2015 року о 14:49 за київським часом та продовжив свій політ у пояс Койпера.

Далі деякі фото і коментарі, щодо вищезазначених подій.
Джерело: pluto.jhuapl.edu (Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory).

Відео руху Плутона і Харона у справжніх кольорах.

Ці знімки були зроблені в період з 23 по 29 червня 2015 року. За цей час відстань "Нових обріїв" до Плутона знизилася з 24 до 18 млн км. Шість чорно-білих зображень високої роздільної здатності з камери "LORRI" були об'єднані з кольоровими даними камери "Ralph", щоб справити відео.
Це перше відео, створене "Новими обріями", щоб виявити особливості кольору поверхні Плутона і його найбільшого супутника Харона. "Це трохи незвично бачити так багато деталей поверхні на такій відстані," - сказав Вільям Маккіннон. "Що особливо примітно - це рівень деталізації в обох об'єктах. Це, звичайно, розпалює апетит до того, що поки що не прийшло."

P.S. Після публікації цих фото на зонді стався збій, і все те, "що поки що не прийшло" було безповоротно втрачене. "Нові обрії" перейшов у safe mode, передав керування резервному комп'ютеру, провів само-діагностику та відновлення, і знову вийшов на зв'язок. Аналіз даних виявив перевантаження ОС зонду командами.

7 липня 2015 року. До Плутона 8 млн км.
Зображення є синтезом даних з камер "LORRI" та "Ralph".
Перше фото від того, як 4 липня "Нові обрії" самостійно перейшов у safe mode.

8 липня 2015 року. До Плутона 6 млн км.

Звернена до Харона півкуля Плутона показує інтригуючі геологічні дані,які викликають неабиякий інтерес у вчених місії.
11 липня 2015 року. До Плутона 4 млн км.

Це Плутон, побачений "Новими обріями" 11 липня 2015 року.
Близько 2 млн км залишилось; Плутон інтригує!

Наближаючись до історичного проліту 14 липня, "Нові обрії" продовжує отримувати зображення крижаного світу, який стає все більш захоплюючим та складним щодня. Це зображення додає нових даних команді дослідників: вперше на Плутоні з цієї точки зору видно лінію, що може бути скелями, а також круг, що може бути кратером. Зліва починає з'являтися яскрава область у формі серця, яку буде видно більш детальніше при ближчому підході.

Зображення Плутона, отримане "Новими обріями" 12 липня 2015 року. Яскраве загадкове "серце" Плутона з'являється у полі зору, обіцяючи крупний план при наступному більш тісному зближенні. "Серце" буде мішенню для зображень високої здатності, які будуть прийняті протягом найближчого підходу космічного зонда до Плутона 14 липня. Інтригуюче "бичаче око" праворуч виходить з поля зору, і не буде видно більш докладно.

Місія НАСА "Нові обрії" дала відповідь на одне з найголовніших питань щодо Плутона - його розмір.

Вчені місії винайшли діаметр Плутона - 2370 км, дещо більше від багатьох попередніх оцінок. Для цього використали зображення з камери "LORRI". Цей результат підтверджує очікуване: Плутон більше ніж усі інші відомі об'єкти Сонячної системи за орбітою Нептуна.

"Розмір Плутона обговорювали з моменту відкриття у 1930 році. Ми раді, нарешті, відправити це питання на відпочинок", - мовив Білл Маккіннон з Вашингтонського університету у Сент-Луїсі.

Заново оцінений розмір Плутона означає, що його щільність трохи нижче, ніж вважалося раніше, і частка льоду в його складі трохи вище. Крім того, нижній шар атмосфери Плутона, тропосфери, дрібнішій, ніж вважалося раніше.

Оцінка розміру Плутона розтяглася на десятиліття через ускладнюючі фактори його атмосфери. Його найбільшому супутнику Харону бракує міцної атмосфери, тому його діаметр було легше визначити за допомогою наземних телескопів. Спостереження Харона "Новими обріями" підтверджує попередні оцінки - 1208 км в діаметрі.

На фото нещодавно виявлена система прірв Харона, більше, ніж Гранд-Каньйон на Землі, яка виходить з поля зору "Нових обріїв" на місяці розміром з Техас. Система супроводжується великим екваторіальним кратером, який оточений яскравими променями викинутого матеріалу. На цьому останньому зображенні, темно-північна полярна область відібражає нові і інтригуючі елементи. Це зображення було зроблене 12 липня на відстані 2,5 млн км.

Камера "LORRI" також збільшила дві невеликі місяці Плутона: Нікту і Гідру.

"Ми знали ще з моменту розробки нашого прольоту, що можливість вивчати маленькі супутники в деталях були б можливі лише за кілька днів до найближчого підходу", - мовив головний дослідник "Нових обріїв" Алан Стерн з Південно-західного науково-дослідного інституту в Боулдері, штат Колорадо. "Тепер, глибоко всередині сфери впливу Плутона, цей час прийшов."

Нікта і Гідра були виявлені за допомогою космічного телескопа ім. Хаббла в 2005 році. Навіть у Хаббла вони з'явилися в якості крапок світла, і так вони виглядали для "Нових обріїв" до останнього тижня його підліту до Плутона. Тепер останні зображення "LORRI" показують два крихітні супутники не як крапки, а як місяці, видимі досить добре, щоб виміряти їх розміри. Нікта оцінюється приблизно в 35 км в діаметрі, в той час як Гідра близько 45 км. Ці розміри привели вчених до висновку, що їх поверхня досить яскрава, можливо, через наявність льоду.

А що стосовно двох маленьких місяців Плутона: Кербера і Стікса? Менші і слабкіші ніж Нікта і Гідра, їх важче виміряти. Вчені будуть в змозі визначити їх розміри за даними спостереження "Нових обріїв", які він отримає під час прольоту і буде передавати на Землю пізніше.

Плутон майже заповнює кадр в цьому зображенні з камери LORRI на борту космічного зонда НАСА "Нові обрії", знятому 13 липня 2015 у 768 000 км від його поверхні.

Це останнє детальне зображення, послане на Землю, перед максимальним зближенням космічного зонду з Плутоном 14 липня (тоді апарат перерве зв'язок, щоб повністю сконцентруватись на зйомці). Колір створено додаванням даних з кольорової камери "Ralph", які були отримані раніше 13 липня. На зображенні виділяється велика яскрава частка, неофіційно названа "серцем", розміром 1600 км в поперечнику. Межі серця - темні екваторіальні ландшафти, і строката місцевість на його сході (праворуч) складна. Тим не менш, навіть в цьому вирішенні, більшість внутрішньої частки серця здається дивно невиразною - це, можливо, ознака поточних геологічних процесів.

Після "мовчання" (під час прольоту Плутона на найближчій відстані) "Нові обрії" надіслав сигнал підтвердження, що збір даних завершено успішно. Планується передати їх на Землю у наступні 16 місяців...