Btrfs instead LVM

Після ганебного ступору відносно btrfs під час установки Arch Linux стало цікаво - чи може btrfs гідно замінити LVM?..
До цього я вивчав btrfs на домашньому нетбуці, але справа не дійшла далі об"єднання розділів у рейд.
У цейтноті з наскоку інтуїтивно вирішити LVM-мовські задачі, використовуючи лише btrfs, не вдалося.
Заздалегідь я вирішив не використовувати btrfs в LV, бо окрім того, що це зручно, інших плюсів не має: буде трохи повільніше працювати, LVM snapshots недосконалі тощо.

Порівняння потрібних мені можливостей LVM та btrfs:
1) LVM дозволяє створювати VGs, які можна збільшувати і збільшувати додаванням нових і нових фізичних розділів. Btrfs створює ФС в яку теж можна додавати нові фізичні розділи. Залишилося незрозумілим одне: можна створити ФС менше ніж фізичний розділ (mkfs.btrfs -b50G /dev/sdaX), або зменшити потім (btrfs fi re -10G /), але навіщо це робити і як можна використовувати залишений простір - не ясно.
2) З VG можна нарізати LVs. В btrfs можна створювати subvolumes.
3) На LV можна створити "любу" ФС і в підсумку отримати букет з різних ФС. Btrfs - це лише ФС btrfs.
4) З LV можна створювати snapshots. Btrfs справляється с цим завданням ще краще.
5) Можна задати розмір LV. А от btrfs типово цього не робить, тобто якийсь юзер може заповнити усю ФС із subvolume home. Пишуть, що є вихід - це квоти.
6) Питання з btrfs FAQ.
7) How big my stanpshots?
du only tells you how big the entire snapshot is and not how much of the snapshot is exclusive to this snapshot only.
With quota and qgroups we can see that.

Далі тренування на нетбуці.

Arch Linux on IBM System x35550 M4

1) Следую записи своего блога Arch Linux on HP Mini 110, part 2.

Пишу образ от 01-08-2015, используя USBWriter, на флешку и загружаюсь с неё в консоль.

Создаю в fdisk btrfs-разделы swap (sda1) и sda2.
Создаю subvol root, следуя записи своего блога The btrfs filesystem backup for roll back.
Выделяю для него 50 ГБ.
# mkfs.btrfs -b50G /dev/sda2 (возможно, здесь нужно было делать по-другому)

Сеть работает, локальный ip получен (см. ifconfig).

Запускаю sshd, задаю пароль для root, запускаю ftpd и ухожу на своё рабочее место - установку можно делать удаленно по ssh!
# systemctl start sshd.service
# passwd
# systemctl start ftpd.service (ftp пускает под root'ом).

Нужен доступ в Инет для установки base через прокси.
# export http_proxy='http://proxy:3128/'

Для настройка static ip после установки использовал netctl, сетевой интерфейс eno4.
# cp /etc/netctl/examples/... /etc/netctl/
# netctl start ...
# netctl enable ...

2) После пары авантюрных дней, от установки Arch на сервер в итоге пришлось отказаться: не время и не место были для этого.
Никто из нашей команды админов линукса не поддержал установку Arch.
В итоге я снес Arch и поставил Centos 7.1 1503.
Если на установку и настройку первого я потратил пол дня, то второго - час.
Также сказались привычки, например Webmin, от которого в Arch отказались.
Не хватило опыта работы с btrfs, когда я начал нарезку томов, то понял, что не готов...
При создании btrfs subvol для /var/lib/mysql прочел, что надо отключать COW...
Arch создал btrfs subvol /var/lib/machines без моего ведома.

3) Для восстановления данных с диска старого сервера следую такой стратегии:
- Загружаюсь на старом сервере с инсталляционного Arch образа.
- Монтирую диск, копирую данные по ftp с помощью mc куда мне надо.
- Опять же, можно запустить sshd и работать удаленно со своего места.

Старый сервер не грузился с флешки, пришлось писать образ Arch на cd.
При загрузке с cd выдало следующую ошибку:

Mounting '/dev/disk/by-label/ARCH_201508' to '/run/archiso/bootmnt'
ERROR: '/dev/disk/by-label/ARCH_201508' device did not show up after 30 seconds..

Решение:

# cd /dev/disk
# mkdir by-label
# cd by-label
# ln -s ../../sr0 ARCH_201508
mount -t iso9660 /dev/disk/by-label/ARCH_201508 /run/archiso/bootmnt
# exit

Прес-конференція команди дослідників місії НАСА "Нові обрії" від 24 липня 2015 року

Рухаючийся лід та дивовижно обширна атмосфера - це одні з новітніх відкриттів місії, розкриваючі далекий Плутон як крижаний світ чудес.

Доповідає Алан Стерн, головний дослідник місії з Південно-західного науково-дослідного інституту.

Слайд 1. Вже знайомі нам (читачам сайту) Плутон та Харон в натуральних кольорах від 13-14 липня.

Такими їх побачать українські астронавти - спостерігачі космічного човна.

Проліт Плутона космічним зондом НАСА "Нові обрії"

Роботизований космічний зонд НАСА «Нові обрії» було запущено 19 січня 2006 року. Він пролетів повз Юпітер 28 лютого 2007 року, перетнув орбіту Сатурна 28 січня 2008 року, і, нарешті, досяг карликову планету Плутон 14 липня 2015 року о 14:49 за київським часом та продовжив свій політ у пояс Койпера.

Далі деякі фото і коментарі, щодо вищезазначених подій.
Джерело: pluto.jhuapl.edu (Johns Hopkins University Applied Physics Laboratory).

ДЫХАНИЕ – ПУТЬ БЕЗ ПУТИ

Сохраняющим любовь и
 миротворцам посвящается

По разным причинам умирают люди. Особое место среди них занимают сердечно-сосудистые заболевания. А среди последних – ишемическая болезнь сердца (стенокардия и инфаркт миокарда). Инфаркты и инсульты являются причиной смерти каждого второго жителя Земли. У мужчин эта доля гораздо выше – доходит до 75% случаев смерти в возрасте от 25 до 65 лет. По официальной статистике только в России ежедневно от инфарктов и инсультов умирает более 3500 человек.

В 90% случаев причиной инфаркта миокарда является артериосклероз. В наше время у половины детей моложе года (!!!) можно обнаружить в аорте холестериновые бляшки. В юношеском возрасте холестериновые пятна появляются уже в коронарных артериях сердца. А после 30 лет склероз поражает практически все артериальные сосуды у всех людей...

Лечить болезнь, а тем более заниматься её профилактикой, можно лишь в том случае, если известна её причина. Не так ли? В чём же главная, основная, непосредственно ощущаемая самим человеком причина склероза, инфарктов, инсультов?